Читати повний текст казки «Дюймовочка»
Дюймовочка
Ганс Крістіан Андерсен · стислий переказ
Чарівне зернятко
Жила жінка, яка дуже мріяла про дитину. Чаклунка дала їй незвичайне ячмінне зернятко. Жінка посадила його в горщик, і виріс чудовий тюльпан. Коли вона поцілувала пелюстки, квітка розкрилася. Усередині сиділа крихітна дівчинка, завбільшки з дюйм. Її назвали Дюймовочкою.
Горіхова колиска
Дюймовочка спала в горіховій шкаралупі на м’яких фіалках і вкривалася пелюсткою троянди. Удень вона плавала на пелюстці тюльпана в тарілці з водою. Замість весел мала дві тоненькі волосинки. А коли дівчинка співала, жінка слухала її ніжний голос і раділа.
Нічна гостя
Однієї ночі до кімнати застрибнула жаба. Вона побачила Дюймовочку й вирішила одружити з нею свого сина. Жаба забрала колиску та віднесла до річки. Дівчинку посадили на широкий листок латаття, оточений водою, щоб вона не могла втекти.
Рибки поспішають на допомогу
Прокинувшись на листочку, Дюймовочка гірко заплакала. Їй не хотілося жити в багні та виходити заміж за жабиного сина. Маленькі рибки почули її плач і пошкодували дівчинку. Вони перегризли стебло латаття, і листок поплив за течією. Тепер жаба вже не могла наздогнати Дюймовочку!
Подорож із метеликом
Річка несла Дюймовочку повз зелені береги. Пташки співали їй, сонечко виблискувало на воді. Білий метелик сів поруч, і дівчинка прив’язала до нього свій пояс, а другий кінець до листка. Метелик допоміг їй пливти швидше. Та раптом прилетів хрущ і забрав Дюймовочку на дерево.
У гостях у хрущів
Хрущ нагодував дівчинку солодким квітковим соком. Спочатку вона дуже подобалася йому. Але інші жуки дивувалися її тонкій талії та двом ніжкам. Наслухавшись їх, хрущ відніс Дюймовочку на ромашку й покинув. Дівчинка засмутилася, хоча була такою ж ніжною та гарною, як раніше.
Літо серед квітів
Усе літо Дюймовочка жила в лісі. Вона сплела собі колиску під великим листком, ласувала квітковим пилком і пила прозору росу. Та прийшла осінь, квіти зів’яли, а пташки відлетіли. Наближалася холодна зима. Дівчинка загорнулася в сухий листочок і вирушила шукати притулок.
Тепла нірка польової миші
Дюймовочка знайшла дверцята польової миші й попросила крихту зерна. Добра господиня запросила її погрітися та поїсти. Миша дозволила залишитися на всю зиму. Дівчинка допомагала прибирати оселю й розповідала казки. У затишній нірці було тепло, а в коморі вистачало припасів.
Сусід у чорній шубці
До миші часто приходив багатий кріт у чорній оксамитовій шубці. Йому сподобався спів Дюймовочки, і він захотів із нею одружитися. Але кріт не любив сонця та квітів і жив глибоко під землею. Дівчинка не хотіла назавжди залишити світло, проте миша вважала цей шлюб чудовим.
Ластівка в темному тунелі
Одного разу кріт повів гостей підземним тунелем. Там лежала нерухома ластівка. Дюймовочка дуже засмутилася, адже любила пташині пісні. Уночі вона принесла ковдрочку із сухих травинок і пух. Коли дівчинка зігріла пташку, під пір’ячком забилося серце. Ластівка була жива!
Турбота протягом зими
Дюймовочка потай доглядала ластівку, вкривала її та приносила воду в пелюстці. Пташка розповіла, що поранила крило й не змогла відлетіти разом з іншими. Завдяки турботі маленької подруги ластівка поступово одужала. Коли настала весна, вона вже могла розправити крила.
Весняне прощання
Ластівка покликала Дюймовочку летіти разом із нею. Та дівчинці було шкода залишати мишу, яка прихистила її взимку. Вона лишилася. Миша почала готувати весілля з кротом, а Дюймовочка сумувала за небом і квітами. Щодня вона виходила на поріг та згадувала свою крилату подругу.
Знову разом
Настав день весілля. Дюймовочка вийшла попрощатися із сонечком і пригорнула маленьку червону квітку. Раптом над нею защебетала ластівка! Почувши про сум дівчинки, пташка запропонувала віднести її в теплі краї. Цього разу Дюймовочка погодилася й міцно вмостилася на її спині.
Над морями й горами
Ластівка летіла над лісами, синіми морями та засніженими вершинами. Дюймовочка ховалася в теплому пір’ї й милувалася світом. Нарешті вони дісталися сонячного краю, де росли лимони й виноград. Біля білого мармурового палацу квітнули прекрасні квіти. Саме тут ластівка мала своє гніздечко.
Крила для Дюймовочки
Ластівка посадила дівчинку на білу квітку. Там жив маленький король ельфів із прозорими крильцями. Він зрадів Дюймовочці та запропонував їй стати королевою квітів. Дівчинка погодилася. Ельфи подарували їй легкі крильця й назвали Майєю. Тепер вона могла літати від квітки до квітки, а добра ластівка співала їй пісень.